торохтій

торохтій
[тороухт’і/й]
-рохт'ійа/, ор. -рохт'ійе/м, м. (на) -рохт'ійе/в'і/-рохт'ійу/, кл. -т'і/йу, мн. -рохт'ійі/, -рохт'ійі/ў

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "торохтій" в других словарях:

  • торохтій — іменник чоловічого роду, істота зневажл …   Орфографічний словник української мови

  • торохтіти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • торохтійка — іменник жіночого роду, істота зневажл …   Орфографічний словник української мови

  • торохтілка — іменник жіночого роду розм …   Орфографічний словник української мови

  • торохтіння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • торохтіння — я, с. Дія за знач. торохтіти та звуки, утворювані цією дією. Торохтіння цвіркунів …   Український тлумачний словник

  • торохтійка — и, зневажл. Жін. до торохтій …   Український тлумачний словник

  • торохтіння — торохкання, торохкотня, торохнеча, торохнява, торохкотіння, тарахкання, тарахкотня, тарахкіт, тарахкота[і]ння, трахкання; теркота[і]ння; туркіт, туркота[і]ння Пор. гуркіт, торохтіти I, 1) …   Словник синонімів української мови

  • торохтій — я/, ч., зневажл. Той, хто багато, безперестанку й швидко говорить; базіка, балакун …   Український тлумачний словник

  • торохтіло — див. торохтело …   Український тлумачний словник

  • торохтіти — хчу/, хти/ш, недок. 1) неперех.Утворювати різкі, гуркітливі звуки. || Рухатися, котитися з гуркотом, шумом. || чим і без додатка. Голосно стукати. 2) перех. і неперех., перен., розм., зневажл. Голосно й швидко, іноді безладно говорити,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»